З проханням надати техно такий статус до ООН звернулися діджеї, музиканти та представники німецьких клубів.
—Потужні механічні ритми техно зародилися в Детройті в середині 1980-х років, і коли впала Берлінська стіна, берлінці сприйняли цей жанр як ідеальний саундтрек до возз’єднання. Занедбані бункери, електростанції та фабрики на сході міста були заповненні клаберами з обох боків, адже всі святкували свою свободу, — пише The Guardian.
Але сьогодні Covid загрожує виживанню “вільного, творчого Берліна”. Тому діджеї та власники клубів звернулися до уряду Німеччини з проханням пролобіювати включення берлінського техно до переліку нематеріальної спадщини ЮНЕСКО. Це дозволить «технарям» отримувати державні субсидії, а будівлі клубів мають визнати пам’ятками.
Насправді ідея має право на життя. Лише у 2018 році список культурної спадщини Юнеско поповнився «Танцем радості» (Малаві), співом під акомпанемент гуслярів (Сербія), ритуальна гра на барабанах (Іспанія). То чому б у цьому списку не бути гопаку чи берлінському техно?
— В інших містах люди не прийняли б таку дійсно складну та дивну музику, повну синтезаторів та брутальних, спотворених драм-машин. Ніде більше ви не зіграєте техно в годину пік, не кажучи вже про обід. А тут цілком прийнятно зіграти техно за обідом, — каже берлінський діджей Пітер Кірн.
Музиканти вважають техно “валютою” міста і докладають максимум зусиль, аби урятувати Берлін “від банкрутства”.
