Міжнародний досвід: як музиканти борються з хейтом

На нещодавній музичній конференції Британської ради в Україні артисти розповіли про власний досвід боротьби з ненавистю в Інтернеті. З урахуванням недавнього скандалу з Alina Pash, яка в результаті цькування відмовилася від «Євробачення», питання на часі, тому публікуємо короткий конспект розмови про те, як музиканти борються з хейтом.

Джойті (Joyti, Велика Британія), діджейка, радіоведуча

—  Я багато прочитала про себе в Інтернеті, і ось чому зараз я на цій панельній дискусії. Вперше я зіштовхнулася із хейтом 6 років тому. Тоді я була новачком та вела шоу на радіо. І хтось постійно налаштовувався на мої шоу, а потім коментував записи на SoundCloud. Це були дуже особисті, образливі коментарі. Я намагалася бути раціональною, у той час, як емоційно це страшенно боляче. І це робить тебе вразливою, бо коли ти граєш сет у Лондоні чи Брайтоні, ти думаєш, спостерігає хейтер за тобою просто зараз? І чи  він здатний завдати реальної шкоди? Ця історія закінчилася тим, що мені довелося звернутись до керівництва радіостанції. Вони знайшли цього хлопця і вступили з ним у приватне листування. Той псих відстав, але це не означає, що з того моменту мене не хейтіли в Інтернеті. Це трапляється досить часто.

ЯК РЕАГУЄТЕ:

— Згодом у мене з’явилося одне золоте правило: якщо ви не допомагаєте мені платити по рахунках, то я вас не помічаю». В сенсі: якщо ви зміните зачіску або гратимете іншу музику, хейтери все одно не прийдуть на ваш концерт. Ви їм не подобаєтеся — от і все. Я концентруюсь на підписниках, яким цікава моя музика та моя думка. І друга стратегія, яку я застосовую — це самоіронія. Хейтери не розуміють, як на це реагувати. Наприклад,  хтось пише «я тебе ненавиджу». І я пишу у відповідь «я і сама себе ненавиджу, особливо те, як я виглядаю вранці». Адже ви не збираєтеся вигравати кожен бій, правильно? Також ви не зможете нейтралізувати кожного хейтера, але не дозволяйте їм красти ваше щастя та гроші.

Анастасія Бабічева (Masterskaya, Україна), менеджер ЮЮ екс-ЮКО:

—  Ви думаєте, що готові до хейту, але насправді ні. Так вийшло і з ЮЮ. Вона має дуже яскраву кар’єру: від електроніки до попси. І коли її творчість змінилася, звісно, ми ​​розуміли, що це трохи провокаційно. Але такого хейту не очікували. І це було дуже дивно, бо Юля завжди була відкритою, щирою з фанатами. Вона спілкувалася з ними й в мережі, й особисто. І спочатку здавалося, що ця ситуація її особливо не зачіпає. Вона посміхалася і не виглядала пригніченою. Але дедалі менше займалася творчістю. Ми думали, що це банальна лінь, але потім виявилося, що ці кілька місяців були для неї дуже складними. На неї був величезний тиск, і в неї почалися панічні атаки. Тепер Юля ходить до психіатра, бо їй діагностували клінічну депресію.

ЯК РЕАГУЄТЕ:

— Коли Юля сказала, що в неї панічні атаки, я відповіла: все, більше нічого не слухатиму, ми йдемо до психолога. Ще ми подумали, що краще ігнорувати хейтерів, але Юля періодично їм відповідає.

Еллі Джайлз (Step Music Management, Велика Британія), менеджерка з 10-річним стажем

— Так, терапія —  це чудове рішення. Але також менеджеру потрібно розвивати одну цінну навичку —  активне слухання. Ви просто сидите, слухаєте і тримаєте концентрацію на людині. Моя робота полягає в тому, щоб «розпакувати» ситуацію. Інакше артист може у ній застрягти, не відчуваючи підтримки команди.

ЯК РЕАГУЄТЕ:

—  Коли мені особисто доводиться відповідати на хейт, я пишу щось на зразок: мені дуже шкода, що ви це відчуваєте. Сподіваюсь, з вами все гаразд!. І люди не знають, як на це реагувати, бо вони не отримують відповіді на яку розраховували. Я не борюсь із ними. Коли вони знову пишуть гидоту, я показую, що моя жалість до них більша, ніж їхня злість. Думаю, це непогана стратегія. Але знаєте, коли вам пишуть справді жахливі речі —  це привід звернутися до поліції.

Віра Кравченко (гештальт-терапевтка, Україна)

—  Немає правильної чи не правильної відповіді на запитання: як поводитися з хейтерами? Кожен обирає стратегію, що підходить саме йому. Є музиканти, які сперечаються зі своїми хейтерами, публікують відеовідповіді у ТікТок. Але насправді, перш ніж робити це ви маєте реально оцінити свої ресурси. Якщо зараз ви “не в ресурсі”, то не варто і починати. Але якщо ви вибираєте цей шлях, то повинні розуміти, коли зупинитися, щоб зберегти свій розум та психічне здоров’я.

P.S. «Музичний бізнес» не брав участі у дискусії. Але у нас є декілька думок на тему цькування:

1) Найобразливіші коментарі залишають ті, хто вас знає особисто (вони знають ваші «больові точки»). Навіть якщо профілі вам не знайомі, це ні про що не говорить. Якщо попросите знайомого хакера промоніторити проблему, раптово з’ясується, що найактивніший хейтер сидить за сусіднім столом або записується в тій самій студії. І ви чудово з ним спілкуєтеся, випадково перетинаючись у коридорі. У 60% випадків буде саме так (ми це з’ясували в «особистих цілях» та в ході підготовки матеріалів). І це кардинально змінить ваше сприйняття ситуації. Тому що немає «лавини хейту», є один конкретний псих, який стріляє по вас зі снайперської гвинтівки через нерозділене кохання або тому, що не збирає зали.

2) Якщо лавина все-таки є, і серед коментарів ви бачите пост знайомої людини —  перейдіть у «особисті». І ви здивуєтеся, як різко зміниться тон розмови. Бо одна справа, коли ти біжиш у натовпі з транспарантом, і зовсім інша, коли тебе вивели з натовпу і розмовляють особисто.

3) Цькування —  це не соромно. Це проблема, яку варто вирішувати спільно, підключаючи команду. Якщо ви підписані на лейбл — зверніться до керівництва. Вони мають більше ресурсів, якщо раніше вони не думали над тим, як боротися з хейтом — нехай починають думати. Або, як мінімум, розкажуть про стратегії інших артистів.

4) Для блогерів хейт —  відмінний спосіб набути популярності. Вони хейтять вас відкрито та натхненно. При цьому їм взагалі немає справи до вашої творчості —  це просто бізнес. Це варто враховувати.