Бенджамін Олександр почав кататися у 32 роки й поставив собі за мету — участь у Зимових Олімпійських іграх-2022. І він свого досяг: без досвіду, без тренера, і без грошей! Ось історія першого та єдиного гірськолижника з Ямайки.
«ТЕХНІЦІ МОЖНА НАВЧИТИ, А ОТ БЕЗСТРАШНИХ — МАЛО!»
До 32 років Бенджамін був успішним діджеєм. Він народився у Великій Британії, але проводив там мало часу. Його сети часто звучали в клубах Гонконгу та ще частіше на Ібіці, де Бенджамін отримав статус резидента. І пірнув в бентежне нічне життя Іспанії.
— Часто прокидався о 22:00, щоби піти повечеряти, а ви знаєте, іспанці їдять пізно. Потім нічний клуб, а потім автопаті, яке може затягнутися до вечора. Повертаєшся додому, щоб відпочити кілька годин, а потім знову до клубу, — згадує Олександр в інтерв’ю Оlympics.
І таке життя його повністю влаштовувало, доки він не опинився в Канаді. Там діджея замість автопаті покликали на «ранковий заїзд». Бенджамін розгубився — раніше він ніколи не стояв на лижах, тому вважав за краще просто спостерігати.
— Ці хлопці були майже як супергерої, які надягли ці лижі та просто зникли в горах, — каже Олександр.
І це захоплення стало поворотним моментом: Бенджамін Олександр вирішив стати на лижі. А відвідавши Олімпіаду у 2018 році, зрозумів, що хоче бути не на трибунах, а серед учасників. І тут виникла проблема — у збірну Великобританії діджея не взяли (сюрприз-сюрприз!). І тоді він згадав про своє коріння, адже батько хлопця родом з Ямайки. То чому б ямайській збірній не отримати власного гірськолижника? Там одразу погодилися: команда з бобслею у Ямайки є (це окрема історія: перших учасників з-поміж військових майже силою та під загрозою трибуналу змусили полюбити цей вид спорту та вирушити слідом за спонсорами на бази США), а ось лижників у цій карибській країні ще не було. Отримавши згоду, Бенджамін перейшов на здорове харчування та 8-годинний сон.
У 2019 році він зустрівся з лижником Кубка Європи Гордоном Греєм, розповів американцеві про свою дику ідею і запитав, що він думає з цього приводу. Грей сказав, що техніка Олександра “жахлива”. Але був вражений тим, що після двох уроків новачок якимось чином примудрявся не відставати від нього.
— Техніці можна навчити, але безстрашних мало, — оголосив вердикт Грей і благословив діджея на Олімпіаду.
До мети залишалось «зовсім трохи» — пройти кваліфікацію. Адже перш ніж потрапити на Олімпіаду, спортсмен має заробити певну кількість балів, беручи участь у різних перегонах.
Британець змарнував не один тиждень, прокладаючи курс через усі кваліфікаційні турніри. Він намагався знайти «найсприятливіші перегони»: простіше траса, слабші суперники. Якоїсь миті він геть заплутався в таблицях і навіть думав відмовитися від участі. Але потім згадав, що діджеї не здаються – міксувати ось у чому секрет успіху. У результаті він зрозумів, що має шанс на турнірах у Чорногорії, Боснії та Польщі. Але за які гроші це реалізувати? Підготовка до Олімпіади коштує щонайменше 100 тисяч доларів, а Олімпійський комітет Ямайки — не найзаможніша організація. Фінансування Бенджаміну довелося шукати самостійно, і тут знову допоміг музичний досвід.
— Більшість моєї попередньої ролі діджея полягала в тому, щоби правильно рекламувати себе, з’ясовуючи, як потрапити в місця, клуби та фестивалі, на яких я хотів виступити. Я ніколи не користувався послугами менеджера, — каже спортсмен.
МУЗИЧНИЙ ДОСВІД ДОПОМІГ ПРОРВАТИСЯ НА СПОРТИВНИЙ ОЛІМП
У пошуках спонсорів він розвинув чималу активність та отримав 50 згадок у пресі. Що цікаво, 45 із них за результатами «холодних дзвінків» у редакції. У результаті він уклав контракт з елітним лижним брендом Atomic.
— В принципі Atomic не потрібен ще один спортсмен, оскільки у них є Мікаела Шифрін (дворазова олімпійська чемпіонка зі США – авт.), але вони розуміють цінність того, що є не білий лижник, з бідної сім’ї, який почав кататися у 32 роки, — розписує свої переваги Олександр.
Уклавши контракт, він отримав кругленьку суму, але її виявилося недостатньо, аби найняти постійного тренера. Тому протягом двох років Бенджамін Олександр просто брав по кілька уроків у різних метрів, колекціонуючи їхні поради. Решту часу він провів на схилах Австрії, тренуючись «суто інтуїтивно».
— Якби я знав заздалегідь, яку роботу доведеться виконати й що більша частина боротьби пройде в умовах пандемії, закритих кордонів і всього такого, я не впевнений, що почав би весь цей шлях. Але я людина слова, і тому я повністю відданий справі… «зробити чи померти», – розповів лижник.
І от сьогодні лижник з Ямайки готується до свого першого старту на Зимовій Олімпіаді-2022! Без досвіду, без тренера і грошей він прорвався на спортивний Олімп. І став першим гірськолижником в історії Ямайки, просто тому, що бажав цього! Хіба це не показовий приклад олімпійської жаги до перемоги?
Фото з особистого архіву Бенджаміна Олександра та olympics.com
