Девід Боуї був не лише талановитим музикантом, але і фінансистом. У 1997 році він одним з перших випустив «музичні облігації». І, як пізніше писали ЗМІ, «випередив свій час». У чому була суть ідеї? Люди купували облігації, тим самим даючи музикантові позики (тобто йому не треба було займати в банку). Натомість Бої пропонував шанувальникам гарантований щорічний дохід в 7,9% протягом 10 років. Гроші надходили від виступів, роялті та продажу дисків. Тобто «щорічний дохід» генерувала музика Боуї. І все пройшло гладко. У 2007 році Бої, розрахувався з шанувальниками, які вклали в його облігації $ 55 мільйонів. Далі він повторно придбав свій каталог записів, який сьогодні коштує близько $ 1 мільярда.
І власне новина — нащадки Боуї збирається повторити історію з облігаціями. Головна інтрига в тому, чи визнають сьогодні «музичні акції» цінним активом. Традиційно подібним фінансовим аналізом в США займаються агентства Moody’s, Standard & Poor’s і Fitch. Вони оцінюють якість базового активу. Тобто самого бізнесу, який генерує гроші для виплати інвесторам їх початкових грошей (основна сума) плюс узгоджена процентна ставка. Раніше ці агентства привласнювали облігаціях Боуї «платину». Це вищий рівень довіри, але агентства можуть присвоїти й нижчий рівень — це, так звані «сміттєві облігації». І сьогодні у зв’язку з високим рівнем піратства музика не виглядає таким вже надійним активом. Водночас завдяки стрімінгу треки можуть генерувати серйозний дохід. Тож експерти та шанувальники з нетерпінням очікують вердикту фінансових установ, аби в черговий раз перезавантажити музичну індустрію.
