New York Times

Українські композитори також потрапили у поле зору підприємливого журналіста

В Україні питання авторських прав — болісна тема. Здається, більше ніде так цинічно не використовують музикантів. Але то лише здається. Це відбувається у всьому світі. Схему налагодив і “обкатав” колишній репортер New York Times, лауреат Пулітцерівської премії Ієн Урбіна. Насправді нам максимально гидко писати цей текст, адже Урбіна не просто — «сіренький продажний журналіст». Його книга «Океан поза законом» — калейдоскоп блискучих репортажів. Ще “вчора” Урбіна вважався у журналістському середовищі безумовно “тру”. Все змінилося минулого тижня завдяки відео, яке виклав американський композитор Бен Джордан ( The Flashbulb). Джордан звинуватив репортера в афері, завдяки якій журналіст, який не написав жодної пісні, став співавтором 2100 треків. І наразі заробляє понад $10000 на стрімінгах, у той час, як реальні автори отримують кумедні $50. Ось як це сталося: 2019 року журналіст написав листа Джордану. Похвалив його стиль і повідомив, що шукає музичний супровід для свого подкасту на Spotify та майбутнього фільму на Netflix. Джордан моментально “загорівся”.

— Я був настільки зачарований, що був обраний цим авторитетним журналістом та письменником, — зізнається музикант у своєму відео на YouTube.

Він написав саундтреки та погодився на умови контракту. Там було сказано:

— немає жодних авансових платежів (але була обіцянка потужної промо-компанії)

— Урбіна стає співавтором треків, тому що до кожного необхідно включити «звуки країни» або, припустимо, фразу з хору камбоджійських хлопчиків, який записав журналіст. Ці включення становлять приблизно 3% хронометражу треку.

— співпрацювати доведеться з лейблом Synesthesia, бо це вимагають обставини.

Протягом тривалого часу Джордан вважав себе єдиним партнером Урбіни та чекав на «момент слави». Але Урбіна тим часом завербував ще 462 музиканти з усього світу, які загалом записали для нього 2100 треків. І можливо, то було б не критично, як би автори отримували реальні гроші. Але річ у тому, що:

—Лейбл Synesthesia виявляється був створений самим Урбіною (компанія зареєстрована за адресою будинку, яким володіє його дружина — авт.), що означає, що Урбіна фактично має права на 75% музичної композиції – 25% як співавтор та 50% через Synesthesia. Водночас багато музикантів повідомили, що не усвідомлювали, що саме Урбіна створив Synesthesia, — пише американський Forbs.

Також музиканти не усвідомлювали, що мають справу з колишнім репортером New York Times. Урбіна залишив компанію у травні 2019 року, але продовжував розсилати листи з редакційної пошти.

— Нам відомо про відео. Зараз ми вивчаємо це питання, — прокоментувала ситуацію представниця New York Times Даніель Роудс Ха.

У будь-якому випадку виходить, що репортер створив лейбл на порожньому місці, заплативши за музику лише компліментом, але при цьому забезпечивши собі непоганий дохід у вигляді виплат від Spotify і Bandcamp. У відповідь на ці звинувачення Урбіна написав пост, в якому назвав відео «неточним», а критику в соціальних мережах «масовим тролінгом».

— Однак повідомлення Урбіни не дає відповіді на жодне із тверджень Джордана. Натомість Урбіна посилається на «юридичні причини», щоб виправдати відсутність коментарів, — пише дослідниця проблем океану Ліз Аллен.

Щодо юридичних питань, то тут Урбіна непогано перестрахувався. Документи оформлені грамотно. З погляду закону, претензії музикантів — марна справа. І тим приємніший той факт, що українські композитори не потрапили до сітей репортера. Хоча Урбіна закидав невід і неодноразово:

— Мені, до речі, Ian Urbina теж писав минулого року. Врятувало те, що не беруся за неоплачувані проєкти за жодних обставин, — написав український музикант Олег Шпудейко.

— Він мені теж писав! На щастя, забув йому відповісти, — відгукнувся Дмитро Євграфов.

Загалом, за даними «МБ», листи від Урбіни отримали понад 20 українських композиторів. Жоден не підтверджує, що співпрацював з Урбіною. Очевидно, спрацював колективний імунітет на цинічні афери (західні музиканти виявилися більш «уразливими» в цьому плані). Але річ у тому, що днями Урбіна запускає свій новий проєкт.

— Тепер він використовує ім’я Ноама Хомського (американський вчений, лінгвіст- авт.), щоб залучити ще більше музикантів для нового проєкт та збору пожертв для «некомерційної організації», яка, схоже, не є зареєстрованою, — попереджає у своєму відео Джордан.

Так що як кажуть «будьте уважні та обережні». Бо в цьому випадку двері зачиняються дуже щільно.