«МБ» з’ясував скільки коштує поява треку в ефірі. Та чи варто ноунеймам пробиватися у чарти.
Ефект «відкладеного старту»
Криза все порушила й спростувала. Але це не стосується радіо, ми залишаємося з ним «і в радості, і в горі». Так згідно з дослідженнями TNS радіо слухає понад 80% українців. І, зрозуміло, це солодка аудиторія для «лютих ноунеймів».
— На місяць до нас приходить десь сто листів. Ми всі пісні ставимо у програмі «Ранкова порка». Інша справа, що зараз у нас черга із треків. Музиканти мають чекати 2-3 місяці, — каже ведучий радіо «Аристократи» Данило Хомутовський.
Очікування — це завжди нерви. Адже йдеться не лише про власну самооцінку, а й фінансові витрати. Радіо не візьме пісню, яку писали на колінці.
— У 2019 нам пощастило пробитися в ротацію з першою піснею «Сніг». В цілому її запис обійшовся в $5 тисяч. І це без кліпу. Звичайно, можна було зробити дешевше — до $3 тисяч, але ми вирішили не економити на першому синглі, — каже учасник гурту «Хорошо» Антон Гливинський.
Для гурту «Хорошо» пісня була мрією дитинства. Але тільки сьогодні вже успішні, сорокарічні чоловіки можуть дозволить собі інвестувати в музику. Втім, режим «відкладеного старту» не така вже рідкість.
— Часто у нас музиканти працюють копірайтерами, кухарями, програмістами. Вони роками відкладають на запис синглу. І ось їх трек потрапив у ротацію. Вони одразу пишуть до видавництва: давайте співпрацювати!». Ні, хлопці, так це не працює. Нам потрібно бачити більше матеріалу, — каже директор BEST MUSIC Publishing Мар’яна Бартош (Вороніна)
Лейбли шукають зірок за допомогою штучного інтелекту
За останні декілька років major-лейбли змінили тактику пошуку «молодих та талановитих». І першими про це дізнались навіть не артисти, а скаути. Це ті хлопці, яких ще вчора вважали ідолами всі ноунейми: а раптом він почує мою пісню по радіо? А може прийде на концерт в пабі? Сьогодні вже нікого не цікавить прийде — не прийде, все одне безробітний. Скаути програли Штучному Інтелекту.
— У 2018 році Warner Music Group — будинок таких зірок, як Мадонна, Red Hot Chili Peppers та Coldplay — купила Sodatone. Це канадський стартап, що відстежує стрімінг, потокові плейлісти, соціальні мережі та інше (навіть статистику гастролей) за допомогою машинного навчання. Це дозволяє компаніям знаходити нові таланти, — пише The Guardian.
За Warner Music Group пішли й інші лейбли. За допомогою штучного інтелекту вони моніторять інформаційне поле, реагуючи на найменші зміни музичного ландшафту. Як це працює? Припустимо, артиста немає в чартах, але його трек на Spotify відтворюють знову і знову. Вважайте це «першим дзвіночком». Далі нейромережа «просвітить» всю творчу біографію артиста. Чи є про нього згадки в музичних блогах? Його підтримують інфлюенсери? На пострадянському просторі видавництва працюють за тим же принципом, але вручну. Замість штучного інтелекту використовують власний.
Видавництва цікавить «ГОТОВИЙ ПРОДУКТ»
— Сьогодні для лейблів важливі три речі. Перше: як часто музикант випускає пісні? Тобто чи зможе він постійно продукувати контент. Друге: чи є в нього лояльна аудиторія? Хай не велика, але треба розуміти як людина будує комунікацію. Й трете: чи знайшов вже музикант власний стиль? — каже співзасновниця менеджмент-центру Wool Music Єкатерина Поліщук.
Виходить, що видавництва «обнулили» свій досвід. Раніше вони шукали зірок офлайн, зараз онлайн. Раніше вони покладались на інтуїцію та власний смак, сьогодні відають перевагу статистиці. І головне: вони не беруть зірок з дитячого садочку, як то було у золоті часи «ВіаГри». Наразі лейбли цікавить вже «готовий продукт», який достатньо «розігріті» та правильно подати музичним гурманам. Такий підхід мінімізує ризики видавництва. Але збільшує ризики артистів. Якщо слідувати правилам гри, потрібно протягом 2-3 показувати стабільний результат. А це означає, що музикою необхідно займатися у режимі full time. Зрозуміло, для цього потрібні гроші. І тут постає питання роялті.
— В ідеалі, якщо гурту пощастило записати хоча б один хіт, він повинен окупитися за рахунок роялті. І це роялті стає «бензином», на якому гурт їде далі, — каже директор BEST MUSIC Publishing Мар’яна Бартош.
Середня вартість треку — 10 копійок. Серьйозно?
На Заході «бензин» артистам постачає саме радіо.
— Згідно з фінансовим звітом Socan (ОКУ Канади) за 2019 рік вони зібрали $1, 5 млн. роялті з комерційного радіо та $380 тисяч зі стримів, — каже музикант Олександр Харченко, який тривалий час займався розподілом винагороди у Socan.
Різниця між цифрами колосальна. Тож зрозуміло чому артисти так прагнуть потрапити в чарти. Наші також прагнуть, але точно не з корисливою метою. Так роялті гурту «Хорошо» за останній квартал склала…
— По суті це вартість двох чашок кави. При тому, що у нас за цей час було понад двох тисяч ефірів, — каже Гливинський.
Постає питання: чому так мало? Згідно із законом радіо на протязі останніх 15 років мало віддавати 2% доходу в якості роялті по суміжних правах (виконавці, виробники фонограми) і ще 2% за авторське право. Для розуміння, в Канаді роялті становить 1% (суміжні). В Європі відсоток коливається від 2 до рекордних 8 (Хорватія). Виходить, що наші тарифи — це в принципі не «ґвалт, рятуйте!».
— Проблема в недостатній фінансовій прозорості нашого радіоринку. В України близько 25 великих радіостанцій. Всі разом вони отримують левову частину доходів з радіореклами, що становить 825 млн. гривень. Натомість більшість радіостанцій сплачують лише тисяч гривень на місяць за використання у своєму ефірі музики, — каже директор «Українського музичного альянсу» Павло Калениченко.
— В Канаді одне звучання треку в ефірі коштує 34 гривні (роялті по суміжних правах). В Польші — 80 гривень. Яка ціна за пісню в Україні?
— У нас одна поява треку в ефірі коштує максимум 22 копійки (роялті по суміжних правах). Як ми рахуємо? Беремо роялті за місяць (максимально радіостанції перераховують 10 тисяч гривень) і ділимо на загальну кількість ефірів. Ця цифра не змінна — 10 тисяч сповіщень. Отримуємо ціну за один ефір — 10 копійок, — пояснює Калениченко. — І додаємо ще 12 копійок — це сукупне відрахування від локальних радіостанцій.
«Чистими» артист отримує 13 копійок (20% — адміністративний збір ОКУ + 19,5% податки). Це максимальна сума, мінімальна — 8 копійок (якщо пісня лунала на радіо, яке перераховує 2 тисячі, а таких більшість). Виходить, що середня вартість треку становить десять копійок «на руки». Вважайте, що у вас повний гаманець! Втім новий день обіцяє нові перспективи.
Скільки насправді коштує пісня
Протягом останніх двох років УМА бореться за перегляд тарифів. Пропонують відійти від формули у 2% і встановити фіксовану суму за кожну хвилину пісні. Хвилину в УМА оцінили в 3,14 гривні (5,48 % від потенційного доходу радіостанцій). Радіокомітет України на цю ініціативу відреагував досить емоційно: «Грабіж!». В результаті сторонам не вдалося домовитися. Далі — низка судових засідань. У разі, якщо УМА виграє, тариф буде дійсний і для суміжних прав, і для авторського права. Тож вимушене голодування може перетворитися на бенкет. Адже не секрет, що сьогодні автори не отримують відрахувань. Цей вид роялті просто нікому збирати. Чиновники вагаються: кому з десятка претендентів надати акредитацію (аналог державної ліцензії на збір коштів).
— Пауза затягнулася на три роки. Тому ми змушені безпосередньо укладати договори з радіостанціями від імені наших артистів. Скажімо прямо, це дуже скромні суми. Але ми розуміємо, що якщо назвемо адекватні європейські ціни за музику, то наших артистів просто знімуть з радіоефірів. Не думаю, що таку ситуацію можна вважати нормальною, — каже Мар’яна Бардош (Вороніна).
На перший погляд здається, що наша ситуація з роялті унікальна, але це не зовсім так. Принаймні щодо «радіо баталій» ми в тренді. Подібну компанію почали і в Штатах. Там в принципі не існує такого поняття як суміжні права. Тобто поети та композити отримують «авторський відсоток», а виконавці завжди за бортом виплат. Зрозуміло, це дратує музикантів. Раніше вони вже намагалися підняти бунт, але марно. Позиція Національної асоціації мовників (NAB) лишається незмінною на протязі останніх сорока років «отримали безплатне промо — йдіть під три чорти». Але, здається, цей аргумент більше… не аргумент.
— Звичайно, радіо і сьогодні відіграє важливу роль у музичному маркетингу — особливо для певних жанрів. Але з роками вона стає все менш значною, оскільки реклама в Instagram, інфлюенсери TikTok і алгоритм Spotify стають ключовими інструментами для початку кар’єри артиста. Мабуть, цієї тенденції достатньо для реформи авторського права, — зазначає редактор CMU Кріс Кук.
У випадку України розпочати реформи — не проблема. Але проблема їх завершити, іноді здається, що ми кайфуємо від самого процесу. Тож будь-яка трансформація ризикує перетворитися у довгобудову. Але правда в тому, що для музикантів час є ключовим ресурсом. Занадто багато музикантів, втомившись від дошираку та марних спроб, сходять з дистанції за хвилину до Grammy.
